Концертні майданчики країни. Маріуполь

5 044

Маріупольський журналіст Анна Романенко розповіла Karabas Live, де у її місті можна почути музику

Маріуполь — особливе місто. Заснований ще в XVII столітті запорізькими козаками, він був форпостом країни тоді, захищаючи її від набігів татар, і він став форпостом знову в 2014-му році, на цей раз рятуючи Україну від російської агресії.

Ще пару років тому навіть в Україні мало хто знав, що це за місто таке. Промисловий центр на березі Азовського моря. Ось, мабуть, і все.

Сьогодні про Маріуполі знають у найвіддаленіших точках на мапі світу. На жаль, славу місту принесли не його люди і високі досягнення, а війна. Вона надовго перекреслила будь-яке культурне життя в Маріуполі. Починаючи з весни 2014 року, місто фактично потрапило в культурну ізоляцію. Впродовж двох років артисти скасовували концерти і не приїжджали сюди.

Блокаду прорвав «Океан Ельзи». Безкоштовний концерт, який дала група, виступаючи в критому спортивному комплексі в травні 2016 року, став знаковою подією. На сольник «ОЕ» з’їхалися тисячі людей, причому не тільки маріупольці, але українці з окупованих міст. Це був жест миру, жест доброї волі і чіткий сигнал іншим артистам: в Маріуполі безпечно, до Маріуполя потрібно їхати. І, треба сказати, Вакарчука почули. Після «Океану» артисти всіляких жанрів буквально повалили в місто. Правда, після «ОЕ» тільки група «ТіК» ризикнула зібрати стадіон. Інші українські зірки віддали перевагу більш камерним майданчикам.

Палац металургів

Історія. Це найбільша і найсучасніша сцена в Маріуполі — 1100 місць. Тож не дивно, що саме тут воліють виступати українські артисти.

Палац був побудований в липні 1982 року по ініціативі Миколи Гурова, директора найбільшого металургійного заводу в Маріуполі, ММКІ. На початку 80-х Гуров побував в закордонному відрядженні і повернувся до Маріуполя з твердим бажанням побудувати палац, не гірше, ніж він бачив за кордоном, і закласти перед ним альпійський парк. Сьогодні цей парк (правда, не зовсім альпійський) носить ім’я Миколи Гурова. А палац новий власник заводу, Ринат Ахметов, передав місту.

Асортимент. Поп і рок-зірки першої величини, артисти розмовного жанру, джазові виконавці, танцювальні колективи. Навіть зірки балету дають вистави найчастіше саме в палаці, оскільки всі інші маріупольські сцени відверто замалі. За більш ніж 40-річну історію тут виступили сотні, а може вже і тисячі зірок, в тому числі і міжнародної величини. Тільки в 2016 році на сцені Палацу металургів дали концерти «Піккардійська терція», Тіна Кароль і Наталія Могилевська, Світлана Лобода, Ольга Полякова, групи «Бумбокс» і «Время и стекло», Макс Барських, Олег Вінник та ін.

Атмосфера. Незважаючи на те, що палац будувався і проектувався на схилі радянської епохи, його творцям вдалося уникнути найбільш заїжджених архітектурних штампів епохи пізнього соцреалізму. З тих пір інтер’єр палацу кілька разів, що називається, осучаснювався, і сьогодні головний концертний майданчик Маріуполя зберігає свою модерновість. Єдине, що псує загальний стиль, — це величезний банер Метінвесту на самому видному місці концертного залу.

Палац «Молодіжний»

Історія. Нинішній палац «Молодіжний» розташувався в одному з небагатьох збережених в Маріуполі пам’ятників архітектури — готелі «Континенталь», побудованому в 1897 році. На першому поверсі готелю колись розташовувалися модні салони і зал купецьких зібрань. Пізніше, вже на початку ХХ століття, до готелю був добудований концертний зал з чудовою акустикою. Будівля сильно постраждала в роки німецької окупації, але потім була відновлена. У радянські роки тут розташовувався заводський клуб, а з 2010 року — палац для молоді.

Асортимент. Палац «Молодіжний» — це майданчик, головним чином, для класичної музики. Невеликий зал, прекрасна акустика і виключно класичний стиль інтер’єру найбільш для цього підходять. Тут зовсім недавно виступали «Віртуози Львова», Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України, знаменита скрипалька Анна Синчук. А ще регулярні концерти дають місцеві колективи — міський духовий оркестр, камерний оркестр «Ренесанс» і балет-центр Олени Беркової.

Атмосфера. І всередині, і зовні будівля зберігає наліт старовини. Якщо виглянути у вікно перед входом в концертний зал, то можна побачити закритий дворик-колодязь, який зберігся абсолютно в первозданному вигляді — його не фарбували, не штукатурили і не перебудовували з початку ХХ століття. На сходових переходах палацу збереглися фрагменти старовинних металевих сходинок, відлитих в артілях старого Маріуполя. Але, на жаль, доводиться констатувати, що незважаючи на ремонт, будівлі трохи не вистачає теплоти. Особливо холодним і необлаштованим виглядає хол палацу.

Маріупольський драматичний театр

Історія маріупольського театру бере початок в 1878 році. Саме тоді в повітовому місті М була заснована перша театральна трупа. Спочатку вона не мала свого будинку, потім багато разів переїжджала. Сучасна будівля маріупольського академічного театру була побудована в 1960 році. Будівля виконана в стилі класицизму. Але від канонів його відрізняють нетипові фігури на фронтоні — замість муз і Пегаса, на маріупольській драмі красуються металург, колгоспниця і інші люди праці.

Асортимент. Крім власних і гастрольних вистав, в театрі співали Ірина Сказіна, Валерій Меладзе, відомий тенор Володимир Гришко, виступали Ада Роговцева, київський танцювальний колектив «Мізантроп», національний грузинський балет «Сухішвілі», грузинський ансамбль пісні і танцю «Кутаїсі». Маріупольська драма прийняла всеукраїнські фестивалі «Червона рута» і «Музичний листопад».

Атмосфера. Маріупольський драматичний театр — один з найкрасивіших концертних майданчиків Маріуполя. Стильний, шикарний, комфортний, йому вдається бути одночасно і помпезним, і дуже затишним.

Арт-платформа «ТЮ»

Історія. Як це не парадоксально звучить, але появі в місті абсолютно нового арт-напрямку маріупольці зобов’язані війні. Ідеологом, душею і серцем кращої експериментальної арт-платформи Маріуполя стала Діана Берг, переселенка з окупованого Донецька. Разом з командою однодумців вона зайняла старий купецький будинок, де в радянські часи був якийсь склад, а ще раніше — спортивний зал (кажуть, що ще раніше — церква), і вже в травні 2015 року арт-кластер з провокаційною назвою «ТЮ »став організовувати перші культурні події у Маріуполі. Чи варто говорити, що всі вони були абсолютно неформатні і за маріупольськими мірками — просто неймовірні.

Асортимент. Всього за півроку в «ТЮ» встигли побувати «Жадан і собаки», «Дах Дотерс», «Хамерман знищує віруси», Іван Семесюк, Танцлабораторіум, Мар’яна Садовська, Ліза Готфрік. Тут знімали кліп місцеві рок-музиканти. Найближчим часом пройде прем’єра вистави «Альберт» з Андруховичем, концерт групи «Людська подоба».

Атмосфера. Ремонт в арт-кластері робився паралельно з організацією та проведенням всіляких подій, тому тягнувся довго. Але сьогодні вже «ТЮ» — це справжній сучасний арт-простір з антресольним поверхом, сценою, арт-об’єктами і оновленими підлогою, стелею і стінами. Тут авангардно, атмосферно і креативно.

Арт-кафе «Кирпич»

Історія. На місці дивного (в рожевих тонах) кафе в стилі студентської їдальні, в 2011 році відкрився перший і, мабуть, єдиний в Маріуполі питний заклад, який регулярно надає свою міні-сцену для рок-н-рол-джаз-блюз виконавців. Назва «Кирпич» нікого не злякала — місце стало дійсно дуже популярним. Кожні вихідні тут збираються люди, охочі послухати дуже якісну музику.

Причому «Кирпич» — це майданчик не тільки для тих, хто вже знаменитий, але і відмінний старт для тих, хто хоче зробити першу серйозну заявку в музичній кар’єрі.

Асортимент. В різні часи в «Кирпиче» виступали BeBeBand, Greys, MBB, Scarleth, Ten Dollars Band, ЮzBand, «Тіллоттама», Анастасія Булгакова, джаз-вокалістка Ольга Рудь, джазовий музикант Олексій Мовчан, Димитріус Ламбру та ін.

Атмосфера. Цегляні стіни, шкіряні дивани, старі книги на полицях і кавово-джазовий декор. Тут приємно, затишно і буває дуже весело. Всього 70 посадочних місць, окрема зона для некурящих. Невелика сцена. Здається, тут є все для успішних музичних «квартирників» — міні-концертів для тих, хто цінує її величність Музику.